Судові експерти

Тел.: +38 066 119 63 19
+38 063 206 92 22
+38 097 322 03 83
e-mail: expert7755@gmail.com
04210, вул. Лайоша Гавро, 24б, офіс №37

  • slide-1_ua.jpg
  • slide-2_ua.jpg
  1. Виникнення, становлення та розвиток судової земельно-технічної експертизи в Україні. Поняття, предмет, об’єкт судової земельно-технічної експертизи.

 Вперше з’явилась як підвід технічних експертиз земельно-технічна експертиза в редакції наказу МЮУ № 1950/5 26.12.2012 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 р. № 53/5» (зміни до інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень), а раніше земельно-технічна експертиза входила до складу будівельно-технічної експертизи.

Земельно-технічна експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань певних земельних ділянок, документів, які містять інформацію відносно земельної ділянки, що перебуває в провадженні органів слідства, суду та розроблення варіантів розподілу або порядку користування досліджуваних ділянок у відповідності до діючих нормативних документів.

Предметом земельно-технічної – це фактичні дані, які містяться в матеріалах справи, яка перебуває в провадженні органах слідства чи суду, які не потребують правової оцінки.

Об’єктом земельно-технічної експертизи – це дані, які містять інформацію по справі, яка перебуває в провадженні органах слідства чи суду.

  1. Вулично-дорожня мережа. Визначення та сутність понять: дорога, вулиця, проїзд, під’їзд, тротуар, прохід, доріжка, червоні лінії, лінії регулювання забудови.

Пункт 7.26* ДБН 360-92** визначає, що вулично-дорожня мережа має бути єдиною для населених пунктів з урахуванням функціонального призначення окремих вулиць і доріг, інтенсивності транспортного, пішохідного і велосипедного руху, архітектурно-планувальної організації території і характеру забудови, вимог охорони навколишнього середовищ

Автомобільна дорога - лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів;

Вулиця - автомобільна дорога, призначена для руху транспорту і пішоходів, прокладання наземних і підземних інженерних мереж у межах населених пунктів;

Проїзд - проїзд транспортних засобів до житлових і громадських будинків установ, підприємств та інших об'єктів міської забудови в середині районів, житлових кварталів.  

Під’їзд - забезпечення транспортних засобів проїзду безпосередньо до об’єктів містобудування.

Черво́ні лі́нії - визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують територіїмікрорайонів, кварталів та території іншого призначення.

Тротуа́р - елемент вулиці, пішохід, призначений для руху пішоходців, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном; може знаходитися як нижче, вище, так і на одному рівні з дорогою.

Лінії регулювання забудови - визначені в містобудівній документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших територій;

Доріжка - штучно створена вузька дорога у парках, садах, в горах (напр. на теренкурах) і т.п.

  1. Визначення та сутність поняття «розподіл земельної ділянки» і «порядок користування земельною ділянкою».

«Розподіл земельної ділянки» - можливий лише за наявності права власності на земельну ділянку, яка досліджується, в разі відсутності права власності на земельну ділянку можливо визначити «порядок користування земельною ділянкою».

  1. Визначення та сутність поняття «землеустрій». Призначення землеустрою.

Землеустрій (закон України «Про землеустрій) - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Землеустрій призначається для:

а) встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, землеволодінь і землекористувань;

б) розробку загальнодержавної і регіональних програм використання та охорони земель;

в) складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

г) обґрунтування встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами;

д) складання проектів відведення земельних ділянок;

е) встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок;

ж) складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель;

з) розроблення іншої землевпорядної документації, пов'язаної з використанням та охороною земель;

и) здійснення авторського нагляду за реалізацією заходів, передбачених документацією із землеустрою;

і) проведення топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земель.

  1. Збір вихідних даних, проведення натурних обстежень та виконання вимірювань при проведенні земельно-технічної експертизи. Методи та засоби вимірювання. Залучення відповідних фахівців до виконання досліджень.

За клопотанням експерта органом, що призначив експертизу надаються відповідні вихідні дані.

Для вирішення питань земельно-технічної експертизи експерту необхідно надати оригінали або завірені якісні копії відповідної правовстановлювальної та технічної документації із землеустрою на земельну ділянку. У разі неможливості експертом самостійно виконати топографо-геодезичні роботи результати таких робіт повинні бути надані на дослідження органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Для вирішення питань щодо визначення технічної можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками та надання варіантів такого розподілу (порядку користування) експерту, крім зазначених документів, необхідно надати правовстановлювальні документи на об'єкти нерухомого майна (будівлі, споруди тощо), що розташовані на земельній ділянці, дані про користування співвласників цими об'єктами або їх частинами, дані про частки співвласників, матеріали технічної інвентаризації.

Методи вимірювання:

а) аерофототопографічне:

- стереотопографічне знімання;

- комбіноване знімання;

б) наземне:

- мензульне знімання;

- тахеометричне знімання;

- наземне фототопографічне (фототеодолітне) знімання.

Засоби вимірювання - тахеометр, нівелір, теодоліт, GPS – приймач, рейка, рулетка та інші.

  1. Якісні характеристики ґрунтів. Земельно-оціночні роботи при здійсненні землеустрою. Нормативна та експерта грошова оцінка земель.

Якісні показники ґрунтів є критерієм бонітування, що отримані при ґрунтових обстеженнях, які мають сталий характер та суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах, і найповніше відображають родючість ґрунту.

Ці дані використовуються при здійсненні землеустрою з метою розробки комплексу заходів із землеустрою щодо використання та охорони земель, збереження і підвищення родючості ґрунтів.

Земельно-оціночні роботи при здійсненні землеустрою виконуються з метою визначення якісних характеристик, економічної цінності та вартості земель у порядку, встановленому законом.

Оцінка земель проводиться для порівняльного аналізу і прогнозу ефективності використання землі як природного ресурсу та основного засобу виробництва, а також при здійсненні цивільно-правових угод, для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва,
справляння державного мита та в інших випадках, визначених законом.

Нормативна грошова оцінка земель здійснюється з метою визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земель проводиться для усіх категорій земель під час укладання цивільно-правових угод та переоцінки основних фондів для бухгалтерського обліку згідно із законодавством.

Експертна грошова оцінка земель передбачає визначення ринкової (імовірної ціни продажу на ринку) або іншого виду вартості об'єкта оцінки (заставна, страхова, для бухгалтерського обліку тощо), за яку він може бути проданий (придбаний) або іншим чином відчужений на дату оцінки відповідно до умов угоди.

  1. Методики проведення судової земельно-технічної експертизи. Реєстр методик проведення судових експертиз.

Згідно ст. 8 ЗУ "Про судову експертизу" методики проведення судових експертиз (крім судово-медичних та судово-психіатричних) підлягають атестації та державній реєстрації в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (постанова КМУ 02.07.2008 № 595).

Наказом Мінюста України від 02.10.2008 № 1666/5 затверджено Порядок ведення Реєстру методик проведення судових експертиз. Це є офіційна електронна база даних наявних методик проведення судових експертиз для впровадження в практичну діяльність при проведенні експертиз.

Перелік.

- Визначення вартості невід'ємних поліпшень нерухомого майна - Кримський НДІСЕ;

- Організація проведення судових будівельно-технічних експертиз по цивільних справах - Київський НДІСЕ;  

Порушення меж суміжного землекористування - Донецький НДІСЕ;

 

 

  1. Визначення та сутність основних понять: «земля», «нерухомість», «земельна ділянка», «межа», «поліпшення земельної ділянки», «будівля», «споруда», «передавальні пристрої», «благоустрій території».

земля - поверхня суші з ґрунтами, корисними копалинами та іншими природними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею;

нерухоме майно (нерухомість) - земельна ділянка без поліпшень або земельна ділянка з поліпшеннями, які з нею нерозривно пов'язані, будівлі, споруди, їх частини, а також інше майно, що згідно із законодавством належить до нерухомого майна;

земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, визначеними щодо неї правами. Під час проведення оцінки земельна ділянка розглядається як частина земної поверхні і (або) простір над та під нею висотою і глибиною, що необхідні для здійснення земельних поліпшень;

межá (границя) - це матеріальні об'єкти, які позначають земельні ділянки, або умовна лінія на поверхні, яка розділяє дві узаконені ділянки. Згідно з юридичним визначенням, межа є демаркаційною лінією між двома сусідніми земельними ділянками. На землі межі можуть відмічатись за допомогою кам'яних або бетонних знаків, огорож чи рядів насаджень тощо.

земельне поліпшення - результати будь-яких   заходів,   що призводять до зміни якісних характеристик земельної ділянки та її вартості. До земельних поліпшень належать матеріальні об'єкти, розташовані   у   межах земельної ділянки, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення, а також результати господарської діяльності або проведення певного виду робіт (зміна рельєфу, поліпшення ґрунтів, розміщення посівів, багаторічних насаджень, інженерної інфраструктури тощо);

будівля - земельні поліпшення, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо;

споруда - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тонелі, естакади, мости тощо);

передавальні пристрої - це земельні поліпшення, створені для виконання спеціальних функцій з передачі енергії, речовини, сигналу, інформації тощо будь-якого походження та виду на відстань (лінії електропередачі, трубопроводи, водопроводи, теплові та газові мережі, лінії зв'язку тощо); 

благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

  1. Права та обов’язки, пов’язані із використанням земельної ділянки. Зміст права власності на землю, спільна сумісна та спільна часткова власність. Право постійного користування та орендні відносини.

Права та обов’язки, пов’язані із використанням земельної ділянки:

1. Землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право:

а) самостійно господарювати на землі;

б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;

в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;

г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

2. Землекористувачі зобов'язані:

а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;

е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Власність на землю - належність фізичній особі, юридичній особі, територіальній громаді чи державі земельної ділянки на праві володіння, користування та розпорядження нею.

Спільна сумісна власність - спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.

Спільна часткова власність - власність, право на яку мають дві і більше фізичні та (або) юридичні особи з визначенням у правоустановлюючих документах розміру часток власності кожного співвласника.

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";

ґ) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Не підлягають передачі в оренду земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, розташованих у прибережній захисній смузі водних об’єктів, крім випадків, передбачених законом.

Строк оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років.

  1. Визначення та сутність поняття «містобудування». Головні напрями містобудівної діяльності. Законодавство України про містобудування та містобудівну діяльність.

Містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Головні напрями містобудівної діяльності:

планування, забудова та інше використання територій;

розробка і реалізація містобудівної документації та інвестиційних програм розвитку населених пунктів і територій;

визначення територій, вибір, вилучення (викуп) і надання земель для містобудівних потреб;

здійснення архітектурної діяльності;

розміщення будівництва житлово-цивільних, виробничих та інших об'єктів, формування містобудівних ансамблів і ландшафтних комплексів, зон відпочинку та оздоровлення населення;

створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктур територій та населених пунктів;

створення та ведення містобудівних кадастрів населених пунктів;

захист життєвого та природного середовища від шкідливого впливу техногенних і соціально-побутових факторів, небезпечних природних явищ;

збереження пам'яток культурної спадщини;

розвиток національних і культурних традицій в архітектурі і містобудуванні;

забезпечення високих архітектурно-планувальних, функціональних і конструктивних якостей об'єктів містобудування, формування і реконструкція містобудівних ансамблів, кварталів, районів і ландшафтних комплексів, зон відпочинку та природних лікувальних ресурсів;

розробка правових актів, державних стандартів, норм і правил, пов'язаних з містобудуванням;

контроль за дотриманням містобудівного законодавства;

підготовка кадрів для містобудування, підвищення їх кваліфікації;

ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві об’єктів IV i V категорій складності за переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України, в порядку, встановленому законодавством.

Законодавство України про містобудування та містобудівну діяльність

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про основи містобудування»

Цей Закон визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в   Україні і спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про регулювання містобудівної діяльності».

Цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про архітектурну діяльність»

Цей Закон визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

 

  1. Розміщення будівель і споруд в садибній забудові відносно лінії забудови та червоних ліній вулиць.

ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень основний

3.19*. Житлові будинки на присадибних ділянках треба розміщувати відповідно до проекту забудови району із встановленим відступом від червоних ліній.

Огорожа присадибних ділянок не повинна виступати за червону лінію вулиці.

3.24*. Розміщення господарських будівель по лінії забудови житловими будинками не допускається.

Розміщення гаражів слід передбачати переважно вбудованими або прибудованими до житлових будинків по лінії забудови або в глибині ділянки.

3.25*. Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0м.

3.32. Житлові будинки слід розміщувати з відступом від червоних ліній вулиць: магістральних - не менше 6 м, житлових - не менше 3 м. Територія між червоною лінією і лінією забудови одно-, двоквартирних і блокованих будинків із земельними ділянками біля квартир входить до загальної площі ділянки.

  1. Порядок відведення земельної ділянки, встановлення меж.

Порядок відведення земельної ділянки у власність або постійне користування, або в оренду передбачає:

1. Звернення до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в межах їх повноважень для отримання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки.

2. Отримання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки.

3. Виготовлення проекту відведення земельної ділянки землевпорядною організацією за заявою замовника.

4. Погодження за участю розробника проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Погодження і затвердження документації із землеустрою встановлено ст. 186, 1861 ЗКУ.

При погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок земельна ділянка вноситься до ДЗК з наданням кадастрового номеру.

5. Звернення до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в межах їх повноважень для отримання рішення на відведення земельної ділянки у власність або постійне користування, або в оренду та отримання цього рішення.

6. Реєстрація земельної ділянки в ДЗК і Державному реєстрі речових прав нерухомого майна та їх обтяжень.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) це - комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: підготовчі     роботи, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж
земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Порядок

1. Отримати дозвіл на розробку технічної документації у разі якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність чи користування, у відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗКУ.

Якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельної ділянки державної чи комунальної власності у власність чи користування, на якій розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано, така технічна документація розробляється на замовлення власника житлового   будинку без надання дозволу органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗКУ.

2. Надати завдання на складання технічної документації із землеустрою та відповідні документи землевпорядній організації.

3. Виконання польових робіт щодо виносу меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення них межовими знаками встановленого зразка відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів, що здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися.

Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

4. Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

13.    Документація із землеустрою. Загальні вимоги до змісту документації із землеустрою. Погодження і затвердження документації із землеустрою

Документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку   текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за
виконанням проектів тощо.

Ст. 29 Закону України «Про землеустрій» встановлює загальні вимоги до змісту документації із                 землеустрою:

- Документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов'язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації.

- Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду   документації, затвердженого замовником.

- Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.

Ст. 30 Закону України «Про землеустрій» передбачає, що погодження і затвердження документації   із   землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

  1. Загальна організація міських і сільських поселень та функціональні типи території відповідно до ДБН 360-92**.

Загальна організація міських і сільських поселень відповідно до розділу 2 ДБН 360-92** передбачає:

- Функціонально-планувальну структуру міських поселень.

- Систему громадських центрів міст.

- Територіально-планувальну організацію сільських поселень.

Функціональні типи території

А. Територія міста за функціональним призначенням і характером використання поділяється на сельбищну, виробничу, в т.ч. зовнішнього транспорту, і ландшафтно-рекреаційну.

До сельбищної території входять ділянки житлових будинків, громадських установ, будинків і споруд, у т.ч. навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньосельбищна вулично-дорожна і транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об'єкти зеленого будівництва й місця загального користування.

Виробнича територія призначена для розміщення промислових підприємств і пов'язаних з ними виробничих об'єктів, у т.ч. комплексів наукових установ з дослідними підприємствами, комунально-складських об'єктів, підприємств з виробництва та переробки сільськогосподарських продуктів; санітарно-захисних зон промислових підприємств; об'єктів спецпризначення (для потреб оборони); споруд зовнішнього транспорту і шляхів позаміського й приміського сполучення внутрішньоміської вулично-дорожної і транспортної мережі; ділянок громадських установ і місць загального користування для населення, що працює на підприємствах міста.

До ландшафтно-рекреаційної території входять озеленені й водні простори у межах забудови міста і його зеленої зони, а також інші елементи природного ландшафту. До її складу можуть входити парки, лісопарки, міські ліси, ландшафти, що охороняються, землі сільськогосподарського використання та інші угіддя, які формують систему відкритих просторів; заміські зони масового короткочасного і тривалого відпочинку, міжселищні зони відпочинку; курортні зони (у містах і селищах, що мають лікувальні ресурси).

Б. Територія сільського населеного пункту за функціональним призначенням повинна поділятися на сельбищну й виробничу.

До сельбищної території входять житлові території, ділянки установ і підприємств обслуговування, парки, сквери, бульвари, вулиці, проїзди, майданчики для стоянки автомашин, водойми.

До виробничих територій входять зони і ділянки підприємств з виробництва й переробки сільськогосподарської продукції, ремонту, технічного обслуговування і зберігання сільськогосподарських машин і автомашин, дільниці комунально-складських та інших об'єктів, дороги, проїзди і майданчики для стоянки автомашин, інші території.

  1. Обмеження і сервітути, їх поняття та види.

Ст. 110 ЗКУ визначає, що на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження. Обмеження – це звуження меж об’єктивного права, яке не впливає із речового права іншої особи.

Види обмежень:

а) умова розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків;

б) заборона на провадження окремих видів діяльності;

в) заборона на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту;

г) умова здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги;

ґ) умова додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт;

д) умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку.

Земельний сервітут - обмежене право користування землею, яке забезпечує іншому землекористувачеві можливість користування нею з певним обмеженням, встановленим законом або договором.

Ст. 98 ЗКУ встановлює, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Ст. 98 ЗКУ встановлює види земельного сервітуту

а) право проходу та проїзду на велосипеді;

б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм);

г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;

ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;

е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;

є) право прогону худоби по наявному шляху;

ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

з) інші земельні сервітути.

  1. Нормативно-правові акти, які регулюють питання землеустрою в Україні. Державні стандарти, норми і правила у сфері землеустрою.

Конституція України, Земельний кодекс України, Закон України «Про землеустрій», Закон України «Про Державний земельний кадастр», Закон України «Про охорону земель», Постанова КМУ від 23.05.2012 № 513 «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель», Постанова КМУ від 25.08.2004 № 1094 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення», Наказ Держагенства України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376 «Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)та їх закріплення межовими знаками», ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова сільських поселень», ДБН Б.2.2-5:2011 «Планування та забудова міст, селищ і функціональних територій. Благоустрій територій» тощо.

  1. Межа (межі) земельної ділянки та межові знаки. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)та їх закріплення межовими знаками, затверджена наказом Держземагенства України від 18.05.2010 № 376.

В ній наведено визначення понять:

межа земельної ділянки - сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки;

межовий знак - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж
земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Підготовчі роботи включають збір та аналіз виконавцем наявних документації із землеустрою, матеріалів інвентаризації земель, планово-картографічних матеріалів, правових підстав надання земельної ділянки у власність (користування), відомостей про наявність спірних питань щодо меж земельної ділянки, переліку обмежень у використанні земельної ділянки і наявні земельні сервітути, списків координат пунктів державної геодезичної мережі.

Топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою виконуються, а результати цих робіт оформлюються відповідно до Законів України "Про землеустрій", "Про топографо-геодезичну і   картографічну діяльність", Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000,
1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98).

Камеральні роботи виконуються для опрацювання даних, отриманих в результаті проведених топографо-геодезичних робіт, робіт із землеустрою та складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

пояснювальну записку; технічне завдання; копію документа, що посвідчує фізичну особу, або   копію
свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі його наявності); матеріали польових топографо-геодезичних робіт; план меж земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки; перелік обмежень у використанні земельної ділянки і наявні земельні сервітути; акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

  1. Вихідні дані та послідовність проведення досліджень з питань розподілу та порядку користування земельними ділянками.

Вихідними даними є:

- відповідні копії правовстановлюючих документів (право власності, користування, оренди) та технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, у складі якої має бути каталог координат кутів (точок) поворотів зовнішніх меж земельної ділянки. Документальна інформація про частки співвласників у праві власності на земельну ділянку;

- за наявністю на земельній ділянці будівлі, споруди тощо відповідні копії правовстановлюючих документів на ці будівлі, документальна інформація про частки співвласників у праві власності на ці будівлі та документальна інформація про поділ цього майна або встановлення порядку його користування між співвласниками (договір про поділ (виділ), мирова угода тощо) та матеріали технічної інвентаризації;

- матеріали топографо-геодезичних робіт досліджуваної земельної ділянки.

Зазначені документи мають бути надані на дослідження органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

У разі якщо орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), вважає за необхідне врахувати при підготовці варіантів розподілу пропозиції учасників судового процесу, такі пропозиції повинні бути викладені в документі про призначення експертизи (залучення експерта).

Послідовність проведення: вивчення наданих матеріалів на дослідження; у разі недостатності матеріалів подати клопотання до відповідного органу про надання цих матеріалів або уточнення змісту питання, якщо редакція питань не відповідає науково-методичним рекомендаціям; обстеження (огляд) земельної ділянки та наявно розташованих будівель, споруд тощо (бажано в присутності експерта проводились польові топографо-геодезичні роботи); проведення співставлення отриманих результатів при огляді об’єктів дослідження з наявними документами та нормативно-правовими актами, методиками з проведення експертиз; складання висновку за поставленими питаннями у відповідності до вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень; передача висновку та повернення наданих документів на дослідження органу, що призначив експертизу.    

  1. Методи дослідження та методики проведення судових експертиз з питань розподілу та порядку користування земельними ділянками.

Метод експертизи (експертного дослідження) - система логічних та (чи) інструментальних операцій (способів, прийомів) отримання даних для вирішення питання, поставленого перед експертом. Існують методи загальні, загальнонаукові та спеціальні.

Методика експертизи (експертного дослідження), це система логічних методів (прийомів, технічних засобів), що застосовуються при вивчені об’єктів дослідження для встановлення фактів, що відносяться до предмету визначення роду, виду і підвиду судової експертизи.

До загальних методів відносяться :

- Метод спостереження. Під спостереженням у теорії й практиці пізнання розуміється навмисне, планомірне, цілеспрямоване сприйняття, що вживається з метою вивчення предмета, явища.

Розрізняють просте й кваліфіковане спостереження (останнє за допомогою науково-технічних засобів, у спеціальних умовах).

- Метод виміру, що має два виду способів виміру: прямі (безпосередні) і непрямі (опосередковані). В залежності від точності виміру розрізняють лабораторні (прецизійні) і технічні виміри.

- Метод опису. Під описом розуміється вказівка істотних ознак об'єкта, установлюваних шляхом спостереження, виміру; цей засіб вираження результатів застосування методів пізнання; часто зазначений метод є етапом узагальнення отриманої інформації й разом з тим засобом її фіксації.

- Метод порівняння - співположення досліджених фактів, предметів, явищ, у процесі якого здійснюється виділення сторін, ознак, властивостей об'єкта, пізнання їхнього змісту й значення, оцінка місця й практичної ролі (цінності) порівнюваних об'єктів у певному ряді.

Методики:

- Визначення вартості невід'ємних поліпшень нерухомого майна - Кримський НДІСЕ;

- Методичний посібник з визначення можливості розподілу об’єктів нерухомості - Київський НДІСЕ;  

- Організація проведення судових будівельно-технічних експертиз по цивільних справах - Київський НДІСЕ;  

Порушення меж суміжного землекористування - Донецький НДІСЕ;

  1. Мінімальна та максимальна площа земельних ділянок під садибну забудову.

Відповідно до п.3.19* ДБН 360-92** площа території, яку відводять під садибну забудову, повинна забезпечити розміщення обсягів будівництва і формування планувальних одиниць у погодженні з планувальною структурою міста і системою громадських центрів.

Гранична площа земельних ділянок, які надаються громадянам для житлового будівництва, встановлюється відповідними місцевими органами державної виконавчої влади або місцевого самоврядування
відповідно до земельного законодавства.

Відповідно до додатку 3.2 (рекомендований) ДБН 360-92** для районів садибної забудови встановлено мінімальна площа зблокованої – 150 м2, для садиби – 500 м2, максимальна площа – 1500 м2.

  1. Мінімальні відстані та умови, які повинні бути забезпечені при розташуванні будівель і споруд відносно меж сусідніх ділянок.

Відповідно до 3.25* ДБН 360-92** для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань   до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

  1. Категорії земель. Цільове призначення та використання земель і їх забудова.

Відповідно до ст 19. ЗКУ землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

землі сільськогосподарського призначення (сільськогосподарські угіддя і несільськогосподарські угіддя) - для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей;

землі житлової та громадської забудови - земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування (забудова здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм);

землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва);

землі оздоровчого призначення - землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей;

землі рекреаційного призначення - землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів;

землі історико-культурного призначення - землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби;

землі лісогосподарського призначення - землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства;

землі водного фонду - землі, зайняті:

а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;

б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;

в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

г) береговими смугами водних шляхів;

ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.

землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення - земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

  1. Мінімальні нормативні відстані від компосту, дворової вбиральні та очисних споруд каналізації, сараїв для утримання худоби і птиці до житлових будинків.

Згідно таблиці 3.2а* пункту 3.25а* ДБН 360-92** встановлені мінімальні відстані між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами відповідно до санітарних норм не менше протипожежних до: сараїв для утримання худоби, свійських тварин та птахів площею до 50 м2 – 15 м; майданчиків для компосту, дворові вбиральні, тварин, смітєзбірнику - 15 м; фільтруючого колодязю до 1 м3/добу – 8 м та 1-3 м3/добу – 10 3, до септика до 1 м3/добу – 5 м та 1-3 м3/добу – 8 м.

  1. Топографо-геодезичні та картографічні роботи при здійсненні землеустрою.

Топографо-геодезичні та картографічні роботи – процес створення геодезичних, топографічних і картографічних матеріалів, даних, топографо-геодезичної та картографічної продукції.

Результатом топографо-геодезичної і картографічної діяльності є геодезичні, топографічні, картографічні матеріали, продукція, інформація тощо.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про землеустрій» топографо-геодезичні та картографічні роботи при здійсненні землеустрою проводяться з метою створення і своєчасного поновлення планово-картографічної основи при здійсненні землеустрою в порядку, визначеному Законом України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність".

Інформаційний зміст і масштаб топографо-геодезичних та картографічних матеріалів визначаються з урахуванням використання цих матеріалів, детальності проектування, обстежень і вишукувань відповідно до закону.

Для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

  1. Визначення та сутність понять: «малоповерхова забудова», «дачний будинок», «садовий будинок». Користування і забудова дачних та садових земельних ділянок.

Малоповерхова забудова – відповідно до п. 2.18 ДБН В.1.1.7–2002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва» будинок висотою Н £ до 9 м (як правило до 3-х поверхів включно).

Як правило, це розміщення малоповерхового житлового будинку на присадибній ділянці в садибній забудові, що забезпечує можливість ведення прибудинкового господарства відповідно до правил, установлених місцевою адміністрацією.

Дачний будинок - це житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

Садовий будинок - будівля для літнього (сезонного) використання, яка в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків.

  1. Розрахункові параметри вулиць і доріг за ДБН 360-92** та ДБН В.2.3-4:2007.

- Розрахункові параметри вулиць і доріг міст слід приймати за таблицею 7.1 ДБН 360-92**, які встановлюються для відповідної категорії вулиць і доріг (магістральні вулиці і дороги, вулиці і дороги місцевого значення) в залежності від розрахункової швидкості руху, ширини смуги руху, кількості смуг проїзної частини, найбільшого поздовжнього схилу, найменшого радіусу кривих у плані, ширини тротуару.

Магістральні вулиці і дороги для групи поселень:

- найзначніші, значні міста за категорію вулиць і доріг поділяються загальноміського значення безперервного руху, те саме регульованого руху, районного значення;

- великі міста за категорію вулиць і доріг поділяються загальноміського значення, районного значення;

- середні, малі міста поділяються магістральні вулиці (дороги).

Вулиці і дороги місцевого значення для усіх груп поселень поділяються на житлові вулиці, дороги у промислових і комунально-складських зонах, проїзди, пішохідні вулиці й дороги, велосипедні доріжки.    

- Розрахункові параметри автомобільних доріг залежить від середньорічної добової перспективної інтенсивності руху у відповідності до ДБН В.2.3-4:2007 «Автомобільні дороги» для прийняття певної категорії автомобільних доріг. Їх класифікують за категоріями I-а, І-б, II, III, IV, V в залежності від показників перспективного руху у транспортних одиницях та у приведених до легкового автомобіля. Також розрахунковим параметром в залежності від основі визначеної категорії та конкретних умов прокладення залежно від рельєфу місцевості є розрахункова швидкість руху при проектуванні автомобільних доріг.

Автомобільні дороги класифікуються:

Автомобільні дороги загального користування згідно з Законом України "Про автомобільні дороги" поділяються на дороги державного та місцевого значення.

Автомобільні дороги державного значення підрозділяються на міжнародні, національні та регіональні.

Автомобільні дороги місцевого значення підрозділяються на територіальні, обласні та районні.

  1. Вихідні дані та послідовність проведення досліджень з питань невідповідності (порушення) меж та накладання земельних ділянок.

Вихідними даними є:

- відповідні копії правовстановлюючих документів (право власності, користування, оренди), технічної документації із землеустрою та містобудівної документації на спірні земельні ділянки, у складі якої має бути каталог координат кутів (точок) поворотів зовнішніх меж земельної ділянки.;

- за наявністю на земельній ділянці будівлі, споруди тощо відповідні копії правовстановлюючих документів на ці будівлі та матеріали технічної інвентаризації;

- матеріали топографо-геодезичних робіт досліджуваної земельної ділянки.

Зазначені документи мають бути надані на дослідження органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Послідовність проведення: вивчення наданих матеріалів на дослідження; у разі недостатності матеріалів подати клопотання до відповідного органу про надання додаткових матеріалів або уточнення змісту питання, якщо редакція питань не відповідає науково-методичним рекомендаціям; обстеження (огляд) на місцевості земельних ділянок, їх фактичних та наявно розташованих будівель, споруд тощо (бажано в присутності експерта проводились польові топографо-геодезичні роботи); виконання необхідних замірів за допомогою засобів вимірювання; здійснення фотофіксації основних фактів, що мають впливати на результати дослідження; проведення співставлення отриманих результатів при огляді об’єктів дослідження з наявними документами та нормативно-правовими актами, методиками з проведення експертиз; складання висновку за поставленими питаннями у відповідності до вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень; передача висновку та повернення наданих документів на дослідження органу, що призначив експертизу.    

  1. Завдання судової земельно-технічної експертизи. Перелік вирішуваних питань.

Основними завданнями земельно-технічної експертизи є:

визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо);

визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації;

визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки;

визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування);

визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Який фактичний порядок користування земельною ділянкою? Яка конфігурація, проміри та площа земельної ділянки, що перебуває у користуванні співвласника (співвласників)?

Чи відповідає фактичне накладання) земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки?

Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів розділити земельну ділянку (встановити порядок її користування) відповідно до часток співвласників (зазначити частки)?

Які варіанти розподілу земельної ділянки (порядку її користування) можливі відповідно до часток співвласників (зазначити частки) та вимог нормативно-правових актів?

Які варіанти технічно можливі для влаштування проїзду (проходу) на земельну ділянку?

Чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту на ділянці? Якщо так, то надати варіанти встановлення земельного сервітуту.

  1. Містобудівна документація, основні види.

Містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Основні види:

- Схеми планування окремих частин території України на державному рівні.

- Схеми планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів на регіональному рівні.

- Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

- План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

- Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

  1. Вихідні дані та послідовність проведення досліджень з питань влаштування проїздів, під’їзд, проходів та встановлення сервітуту та інших обмежень на земельних ділянках.

Вихідними даними є:

- відповідні копії правовстановлюючих документів (право власності, користування, оренди) та технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, у складі якої має бути каталог координат кутів (точок) поворотів зовнішніх меж земельної ділянки та містобудівну документацію;

- за наявністю на земельній ділянці будівлі, споруди тощо відповідні копії правовстановлюючих документів на ці будівлі та матеріали технічної інвентаризації;

- матеріали топографо-геодезичних робіт досліджуваної земельної ділянки.

Зазначені документи мають бути надані на дослідження органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

У разі якщо орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), вважає за необхідне врахувати при підготовці варіантів розподілу пропозиції учасників судового процесу, такі пропозиції повинні бути викладені в документі про призначення експертизи (залучення експерта).

Послідовність проведення: вивчення наданих матеріалів на дослідження; у разі недостатності матеріалів подати клопотання до відповідного органу про надання цих матеріалів або уточнення змісту питання, якщо редакція питань не відповідає науково-методичним рекомендаціям; обстеження (огляд) земельної ділянки та наявно розташованих будівель, споруд тощо (бажано в присутності експерта проводились польові топографо-геодезичні роботи); проведення співставлення отриманих результатів при огляді об’єктів дослідження з наявними документами та нормативно-правовими актами, методиками з проведення експертиз; складання висновку за поставленими питаннями у відповідності до вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень; передача висновку та повернення наданих документів на дослідження органу, що призначив експертизу з врахуванням нормативів щодо влаштування проїздів, під’їзд, проходів та встановлення сервітуту та інших обмежень на земельних ділянках.    

СУДЕБНЫЕ ЕКСПЕРТЫ УКРАИНЫ - Рейтинг 94 из 100, Отзывов 43, Голосов 355
Оценка недвижимости. Оценка земли. Оценка бизнеса. Судебная экспертиза. Строительно-техническая экспертиза. Выделение доли в натуре. Технический надзор строительства. экспертно-оценочная компания оценочная компания оценщик оценка экспертная оценка оценка недвижимости оценка для нотариуса оценка для целей налогообложения оценка квартиры оценка земли оценка акций оценка предприятия оценка целостного имущественного комплекса оценка торговых марок оценка оборудования оценка для залога оценка для суда оценка для МСФО оценка для бухгалтерского учета экспертиза судебная экспертиза строительная экспертиза судебная строительная экспертиза раздел недвижимости раздел для нотариуса ущерб после затопления проверка качества строительства проверка актов строительных работ расчет ущерба
Судово-експертний Альянс (судебно-экспертный Альянс) - це атестовані судові екперти Київ (судебные экперты Киев), а также судебный эксперт Днепропетровск, седубная экспертиза Харьков, проведение експертизы, независимая экспертиза, проведення експертизи, незалежна експертиза, судебный эксперт Одесса, Львов, Херсон, Кировоград, Николаев, Винница, Житомир, Чернигов, до переліку наших послуг в Києві входить: Будівельно – технічна експертиза Київ, Будівельна експертиза Київ, Львів, Миколаїв, Перевірка якості будівельних робіт, Технічний розподіл приміщень, Розподіл нерухомості, Висновок з технічного розподілу приміщень, Розподіл приміщень, Виділ приміщень, Поділ приміщень, Перевірка вартості будівельних робіт, Збиток від залиття (затоплення), Економічна експертиза, Бухгалтерська експертиза, будівельна експертиза Київ, експертиза бухгалтерських документів, Економічна експертиза Київ, Експертиза кредитних договір, Експертиза податкових актів, Визначення втраченої вигоди, Оцінка майна та майнових прав, Оцінка бізнесу та цінних паперів, Оцінка цілісних майнових комплексів, Оцінка прав на інтелектуальну власність (Оценка имущества и имущественных прав, оценка бизнеса и ценных бумаг, оценка целостных имущественных комплексов, оценка прав на интеллектуальную собственность, Строительно - техническая экспертиза Киев, Строительная экспертиза Киев, Проверка качества строительных работ, Технический распределение помещений, Распределение недвижимости, Вывод из технического распределения помещений, Распределение помещений, Выделение помещений, Подол помещений, Проверка стоимости строительных работ, Ущерб от затопления (затопление), Экономическая экспертиза, Бухгалтерская экспертиза, строительная экспертиза Киев, экспертиза бухгалтерских документов, Экономическая экспертиза Киев, Экспертиза кредитных договор, Экспертиза налоговых актов, Определение упущенной выгоды)
Румынское гражданство получить, купить гражданство Румынии, Гражданство Румынии - http://pasport-romania.com/, Дисертації онлайн з права, портал права, онлайн, скачать, читать, коментарі кодексів України - http://mego.info/, магазин велосипедов, велозапчасти, Велосипеды, купить велосипед, недорого, веломагазин Украины, Запорожье, ремонт велосипеда, прокат - http://obod.com.ua/, Велозапчасти, Cube, магазин велосипедов, веломагазин Запорожье, велооптом, велозапчасти, Dakine, купить недорогой велосипед, - http://velooptom.com.ua/, Магазин мебели запорожье, купить мебель Запорожье, каталог, купить шкаф, кровать - http://don-mebelon.com.ua/